ПРИГА́РА, Мария Аркадьевна [р. 7(20).II.1908, Москва] — укр. сов. писательница. Чл. Коммунистич. партии с 1948. Род. в семье врача. Училась в Киевском ин-те нар. образования (1927—30). Печататься начала в 1924. Входила в лит. орг-цию «Гарт». Первый сб. стихов — «Весна на селе» (1930). Автор книг: «Дорогою войны» («Дорогою війни», 1944), «Сестры» (1948). В поэме «Яринка» (1944) показан героизм сов. детей в годы войны. Жизни и учебе молодого поколения посв. книги: «Наши знакомые» («Наші знайомі», 1946), «Одна семья» («Одна сім’я», 1955), «Веселое путешествие» («Весела мандрівка», 1959), «Днепровские соседи» («Дніпрові сусіди», 1961) и др. Работает как переводчик.

Соч.: Школярі, К., 1951; Казки, К., 1956; Ростемо завзяті, К., 1959; Ми любим сонце і весну. [Вступ. ст. О. Іваненко], К., 1960; Козак Голота, К., 1966; На лісовій галяві, К., 1963; в рус. пер. — Антология укр. поэзии, т. 2, М., 1958.

Лит.: Шкаровська І., З любов’ю до дитини, «Літ. газета», 1958, 14 лютого; Скорський М., Герої біля вогнища, «Літ. Україна», 1962, 27 квітня.

А. И. Кудин.