- 1022 -
ЗИНО́ВЬЕВ, Климентий (гг. рожд. и смерти неизв.) — укр. поэт и фольклорист 2-й пол. 17 в. и 1-й трети 18 в. Вел бродячий образ жизни. Автор сб. силлабич. стихов, сохранившегося в автографе (нач. 18 в.), чрезвычайно разнообразного по своей тематике. З. начал в укр. лит-ре тему труда, он писал о землепашцах, пастухах, казаках, рыбаках, токарях, бондарях, печатниках и др., прославляя «честное ремесло», писал о погоде, о женщинах, монахах, болезнях и пр. Он обличал взяточничество судей, эксплуатацию бедных богатыми. Широко употреблял нар. пословицы и поговорки. Язык З. близок к нар. укр. яз.
Соч.: Вірші єром. Климентія Зиновієва сина. Видав з передмовою Володимир Перетц, Львів, 1912.
Лит.: Компан О., Перша збірка українських приказок, «Вітчизна», 1958, № 12; Колосова В. П., До вивчення творчості Климентія Зиновієва, «Радянське літературознавство», 1961, № 4; Рыжук Д. А., О творчестве Климентия Зиновьєва, «Уч. зап. Даугавпилсского пед. ин-та. Сер. гуманитарных наук», 1959, в. 3; Українські письменники. Біо-бібліографичний словник, т. 1, К., 1960.
Л. Е. Махновец.