410

466.

Велѣла мнѣ мати
Зеленъ ячмень жати.
— Жни, жни, моя Дуненька,
Жни, моя серденько! —
Ячменю нажала,
На межѣ лежала.
— Лежи, моя Дуненька,
Лежи, моя серденько! —
Снопочекъ нажала,
Къ сердечку прижала.
— Прижми, моя Дуненька,
Прижми, моя серденько! —
Ячменное зернечко
Укололо въ сердечко.
— Терпи, моя Дуненька,
Терпи, моя серденько!

Пѣсенникъ 1780 года, часть IV, стр. 174.