158

192.

Какъ за нашимъ за дворомъ,
За зеленымъ за садомъ
Росла трава шелкова.
По той травѣ пава шла;
За павою павъ летѣлъ;
Кричитъ: «пава ты моя!»
— «А я, сударь, не твоя! —
Родимаго батюшки,
Родимыя матушки!»
Рвали дѣвушки яблочки,
На закуску прянички.

Вологодскій уѣздъ. Вологодскій Сборникъ, томъ IV, стр. 319 («игровая»).