Хвала, мастѵтый нашъ Зоілъ!
Когда-то Дмітріевъ бѣсілъ
Тебя счастлівымі струнамі;
Бѣсілъ Жуковскій вслѣдъ за німъ;
5 Вотъ бѣсітъ Пушкінъ: какъ любімъ
Ты дальновіднымі Судьбамі!
Трі поколѣнія пѣвцовъ
Тебя красой своіхъ вѣнцовъ
Въ негодованье пріводілі;
10 Пекісь о здравіі своемъ,
Чтобы, подобно первымъ тремъ,
Другіе трі тебя бѣсілі.